Nmuh

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ Науковий вісник Національного музею історії України Матеріали щорічної міжнародної науково-практичної конференції Національного музею історії України: статті публікації повідомлення Збірник наукових праць Видається з 2016 року Випуск 1 Частина перша Київ 2016 УДК 069:94+902(477)(082) Наукове видання Затверджено до друку Вченою радою Національного музею історії України. Протокол № 1 від 5 липня 2016 р. Редакційна колегія: Т. В. Сосновська (голова), к. і. н. Б. В. Бернадський, А. Г. Богдалов, к. і. н. А. С. Бойко-Гагарін, к. і. н. Я. О. Вовк, д. і. н. Л.В. Вакуленко, к. і. н. В.М. В’ятрович, к. і. н. Б. М. Галайко, д. і. н. В. Ф. Деревінський, к. і. н. К. Л. Диса, к.і.н. Я. В. Затилюк, к. і. н. О. С. Іщук, к .і. н. Л. С. Клочко, к. і. н. Л. В. Кулаковська, І. М. Кулик, к.і.н. С. А. Купрієнко, О. С. Кучерук, к. і. н. О. В. Оногда, Ю. В. Осташевська, к. і. н. Б. К. Патриляк (відп. ред.), д. і. н. І. К. Патриляк, к .і. н. Ю. Б. Полідович, к .і. н. О. О. Попельницька (відп. секретар), к. і. н. О. Б. Походяща, О. О. Пукліна, к. і. н. А. О. Руккас, М. І. Савчук, д. і. н. О. В. Симоненко, к. і. н. О. Г. Сокирко, к. і. н. М. А. Срібна, М. О. Стрельник, Л. В. Строкова, к. і. н. О. Г. Тараненко, к. і. н. О. Н. Фрасинюк, д. і. н. Т. В. Чухліб, д. і. н. М. В. Яременко. Усі матеріали рецензовано. Науковий вісник Національного музею історії України. Зб. наук. пр.: у двох частинах. Випуск 1. Частина перша. / Відп. ред. Б.К. Патриляк. – К.: Національний музей історії України, 2016. – 316 с. ISBN 978-617-7193-90-5 Збірка наукових праць матеріалів щорічної науково-практичної міжнародної конференції Національного музею історії України у 2015 р. Розрахована на фахівців у галузі музеєзнавства, музейних працівників, викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів гуманітарного профілю. УДК 069:94+902(477)(082) Автори вміщених статей та матеріалів висловлюють власну думку, що не обов’язково збігається з поглядами членів редколегії і несуть відповідальність за достовірність наведених фактів. Усі права застережено. Передрук можливий зі згоди редакції та авторів статей. Антонівка Чернігівської губернії в колекції Antonovka Village (Chernihiv Region) from the НМІУ NMUH Collection Марина Стрельник, Юлія Безкоровайна 76 Maryna Strelnyk, Yuliia Bezkorovaina Давньоруські підвіски-амулети заклиналь- Ancient Rus Pendants-Amulets of Spell Magic ної магії (Х–ХІІІ ст.Києва з футболу кін. 1940–1950 рр.зі сфрагістич- Scientists of Mid-19th – Early 20th Centuries ної колекції НМІУ from the NMUH Sphragistics Collection Вексилологічні музейні колекції Vexillology Museum Collections Антон Богдалов 144 Anton Bohdalov Прапори з колекції Музею визвольної бо- Flags from the Liberation Struggle of Ukraine ротьби України (м. Прага) в колекції НМІУ Museum (Prague) in the NMUH Collection Нумізматичні музейні колекції Numismatics Museum Collections Ліана Вакуленко, Зінаїда Зразюк 153 Liana Vakulenko, Zinaida Zraziuk Монети античних міст Тіри та Ніконія в Ancient Cities of Tyras and Nikonion Coins in нумізматичному зібранні НМІУ. Колекція the NMUH Numismatics Collection. V. Grinko- В. Гріньковського vskyi Сollection Андрій Бойко-Гагарін 161 Andrii Boiko-Gagarin Монети середньовічної Болгарії в колекції Middle Ages Bulgaria Coins in the NMUH Col- НМІУ lection  Валентина Дубіцька 166 Valentyna Dubitska Грошовий обіг в українських землях XIV– Money Circulation in the Lands of Ukraine Dur- XVI ст. (за результатами аналізу складу скар- ing 14th – 16th Centuries (According to Analysis бів з нумізматичного зібрання НМІУ) of the Treasuries from the NMUH Collection) Олексій Комар 173 Oleksii Komar До проблеми датування грошових злитків Notes to the Problem of Kyiv Type Monetary київського типу Ingots Dating ІСТОРІЯ УКРАЇНИ HISTORY OF UKRAINE Володимир Омельчук 179 Volodymyr Omelchuk Участь козацької старшини в обранні архі- Participation of Cossack Starshyna Governance мандрита Києво-Печерської лаври за прав- in the Elections of Kyiv-Pechersk Lavra Archi- ління К. Розумовського mandrite during K. Rozumovskyi Regency Марина Бардік 184 Maryna Bardik До історії оновлення Успенського собору Ки- To the History of Kyiv-Pechersk Lavra Assump- єво-Печерської лаври у 20–30-х рр. ХІХ ст. tion Cathedral Renewal in 1820–1830s Олександр Кучерук 187 Oleksandr Kucheruk Питання функціонування української мови The Question of Ukrainian Language Function- в діяльності Української Центральної Ради ing in the Central Council of Ukraine Activities (березень 1917 – квітень 1918) (March, 1917 – April, 1918) Олена Буняк 192 Olena Buniak Генеральний план реконструкції міста Києва General Plan of Kyiv Reconstruction in 1935 1935 р. (за матеріалами періодичних видань) (Based on Periodical Publications Materials) Павло Боровець 197 Pavlo Borovets Німецькі археологічні альбоми кінця XIX – German Archaeological Albums of the Late першої половини XX ст. у фондах кафедри 19th – First Half 20th Centuries from Taras археології КНУ імені Тараса Шевченка Shevchenko National University of Kyiv Depart- ment of Archaeology Collection ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВО: HISTORICAL SOURCES CRITICISM: ПУБЛІКАЦІЇ ДЖЕРЕЛ PUBLICATION OF SOURCES Ірина Ходак 199 Iryna Khodak Ікона «Св. Юрій-змієборець» XVI ст. з колек- ‘St. О. Макаренко та перші спроби перетво- M. O. Makarenko and the First Attempts of рень в Ольвійській експедиції Transformations in Olbia Expedition Ганна Філіпова 240 Hanna Filipova Роль О. Меншикова у розбудові Києва в O. Menshikov’s Role in Kyiv Development dur- першій четверті XVIII століття (на прикладі ing the First Quarter 18th Century (Based on the пам’яток Національного Києво-Печерського National Kyiv-Pechersk Historical and Cultural історико-культурного заповідника) Preserve Monuments Example)  АРХЕОЛОГІЯ УКРАЇНИ UKRAINIAN ARCHAEOLOGY Дмитро Пефтіць 244 Dmytro Peftits Матеріали доби бронзи та раннього залізного Bronze and Early Iron Age Materials from віку з розкопок на г. Юрковиці Yurkovytsia Hill Excavations Андрій Оленич, Дмитро Бібіков 250 Andrii Olenych, Dmytro Bibikov Керамічний комплекс гончарного горна з Ceramic Complex of the Pottery Kiln from An- посаду давньоруського Вишгорода (за матері- cient Vyshghorod Posad (Based on 2013 Excava- алами 2013 р.) tions Materials) Всеволод Івакін, Дмитро Бібіков, 256 Vsevolod Ivakin, Dmytro Bibikov, Іван Зоценко Ivan Zotsenko Колекція металевих виробів з розкопок виш- Metal Artefacts Collection from the Excavations городського гончарного посаду 2013–2015 рр. of Vyshghorod Potters’ Posad in 2013–2015 В’ячеслав Крижановський 265 Viacheslav Kryzhanovskyi Залишки давньоруських будівель, знайде- Ancient Buildings Remains Found during Exca- ні під час розкопок по вул. Михайлівській, vations at 10–12 Mykhailivska Street in Kyiv 10–12 у м. Києві Василь Чекурков, Олексій Войтюк 271 Vasyl Chekurkov, Oleksii Voitiuk Археологічні джерела литовсько-польської Аrchaeological Sources for the Lithuanian-Polish доби за результатами розкопок Є. Пламе- Period, Based on the Results of Kremenets Castle ницької на території Кременецького замку в Territory Excavations by E. Plamenytska in 1973–1975 рр. 1973–1975 Леся Чміль 276 Lesia Chmil До питання про гончарне виробництво на Pottery Production on Starokyivska Hill in 16- Старокиївській горі у XVI–XVII ст. (за мате- 17th Centuries (Based on Excavation Materials ріалами розкопок 1936 р.) from 1936) Федір Юхно 282 Fedir Yukhno Козацькі люльки з Батурина Cossack Pipes from Baturyn Список скорочень 288 List of Abbreviations Відомості про авторів 290 About the Authors Анотації 293 Summaries УДК 737+94(477-25) «085/134» Олексій Комар ДО ПРОБЛЕМИ ДАТУВАННЯ ГРОШОВИХ ЗЛИТКІВ КИЇВСЬКОГО ТИПУ Шестикутні срібні злитки київського типу вперше до наукового обігу ввів Є. Болховитінов, який, відзначивши знахідки 4-х таких злитків з розкопок Десятинної церкви, визначив їх ва- говий стандарт у 38 золотників та припустив, що йдеться про «київський рубль» [21, 124–125]. Підсумувавши відомі йому знахідки давньоруських злитків, С. Шодуар припустив існування двох стандартів «гривні»: новгородського, тотожного фунту в 96 золотників, та київського, тотожного візантійській літрі. Злитки в 1/2 «гривні» дослідник називав «гривенкою», а поло- винки злитків новгородського типу – «рублями» [36, 85–100]. О. Черепнін, опираючись на згадки «гривень» у писемних джерелах та присутність у скар- бах з дирхемами VIII–IX ст. срібних «арабських» злитків у вигляді «прутиків» різної ваги, вва- жав, що срібні грошові гривні «руського походження» з’явилися ще у ІХ ст. Дослідник розділив шестикутні злитки на дві групи, вважаючи, що злитки вагою 34– 39 золотників зустрічаються у скарбах з речами X–XI та початку XII ст., а київські злитки вагою 46–48 золотників – зі сріб- ними і золотими прикрасами XIII і XIV ст., іноді – «з монетами XIV ст.» [28, 98–215; 29, 38–65]. Проти ранньої дати шестикутних злитків категорично висловився І. Кауфман, вважаючи їх «татарськими саумами» вагою в 36 золотників [6, 66–71]. О. Ільїн зібрав зведення топографії знахідок злитків різних типів, підсумувавши і власні спостереження щодо їх хронології. Оскільки дані про знахідки злитків київського типу разом з дирхемами або з татарськими та литовськими монетами і празькими грошами не підтвердили- ся, проте відомі знахідки злитків разом з візантійськими монетами карбування 1059–1180 рр., дослідник визначив, що вони могли з’явитись не раніше другої пол. ХІ ст. і побутували у ХІІ– ХІІІ ст. чи навіть до поч. XIV ст. [5, 7–8]. М. Бауер, критикуючи гіпотезу про обіг шестикутних злитків до початку XIV ст., обмежив час їх використання ХІІ – першою пол. ХІІІ ст. Злитки «північної» ваги він, як і О. Черепнін, датував першою пол. ХІІІ ст., вважаючи цей варіант пізнішим та спираючись на власне дату- вання Тверського скарбу 1230-ми рр. [2, 251–261; 35, 101–120]. Проти думки про побутування шестикутних злитків до початку XIV ст. висловився і Г. Федоров [27, 145]. Принципи відносної хронології давньоруських грошово-речових скарбів розробила Г. Кор- зухіна, яка уклала каталог та розділила комплекси на 4 хронологічні групи. Скарби зі злитками чернігівського, новгородського і київського типів були зараховані до найпізнішої IV- ї групи, датованої 1170-ми рр. – першою пол. XIII ст. У аналітичному розділі Г. Корзухіна повторила запропоновану нумізматами дату появи злитків – з кін. XI ст., проте опираючись на спостере- ження за групуванням предметів у скарбах, все ж віднесла час масового поширення платіжних злитків «після 1150 р.». Такий рубіж диктувався і поширеними на той час уявленнями про по- чаток «безмонетного періоду» в Давній Русі [11, 15–32]. В. Янін у рецензії на книгу Г. Корзухіної піддав критиці саме датування злитків київського типу, зауваживши, що в Південній Русі монетний обіг припинився раніше, ніж на півночі – ще на початку XI ст., що створювало передумови для появи перших платіжних злитків [31, 357–365]. Ранню дату, як здавалося, підтвердила знахідка 1954 р. злитка київського типу в Нов- городі (ярус 21), початково датована другою пол. XI ст. [8, 104]. В. Яніна підтримав також В. Потін, який, посилаючись на А. Федорова, відзначив спільну знахідку злитка київського типу та дирхемів у Борківському скарбі 1875 р., та виділив групу скарбів XII ст. зі злитками і монетами: Кутуковський (1673), Київський з садиби Гребеновсько- го (1889), з «Сахнівки» (1900), зі Старої Рязані (1908) [22, 105–107; 23, 86]. Гіпотези про появу злитків київського типу не пізніше кін. ХІ ст. послідовно у серії робіт дотримується М. Котляр [12, 47–55; 14, 174–180; 15, 51–63]. На користь найбільшої давності 173 НАУКОВИЙ ВІСНИК НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ саме злитків київського типу висловився і К. Цукерман, опираючись, щоправда, не на архе- ологічний матеріал, а на виділення київської «гривні кун» Х ст. вагою близько 40 г [38, 7–56]. Рис.1. Хронологія давньоруських срібних злитків: 1 – Тверь; 2 – Новгород, 1997 р.; 3, 4 – Чернігів; 5 – Канів, 1959 р.; 6-8 – Київ, 1997 р.; 9, 10 – Мамекине; 11, 12, 14 – Чубарове; 13 – Чернігів, 1999 р.; 15 – Горбове; 16-21 – Мишоловка; 22–26 – Бужиска; 27, 28 – Стражевичі, 1898 р.; 29, 30 – Великоселицьке. 174  О. Комар. До проблеми датування грошових злитків київського типу Новгородську знахідку 1954 р злитка київського типу з розкопу VII критично проаналі- зував О. Мєдвєдєв: відповідно до звітної документації, злиток був виявлений при зачистці стінки ярусу 19 (дендрохронологічна дата – 1134–1161 рр. [9, 90]), а його зарахування до ниж- ніх ярусів 21–22 (1076–1116 рр.) стало наслідком помилкової інтерпретації первинних даних розкопок [18, 111–112]. О. Мєдвєдєв також зазначив, що склад скарбу 1900  р. з «Сахнівки» характерний для горизонту монгольської навали, а монети з київського скарбу з садиби Гребе- новського використовувалися як підвіски, що датує час археологізації скарбу не раніше другої пол. XII ст. На його думку, виготовлення злитків київського типу тривало не більше 100 років і припинилося після 1240 р. [18, 111–112]. В. Янін врахував зауваження А. Мєдвєдєва, орієнтуючись на запропоновану «широку» стратиграфічну дату новгородського злитка (яруси 19–20: 1116–1161 рр.), та зазначивши, що це узгоджується з відсутністю злитків київського типу у скарбах із західноєвропейськими мо- нетами, що датує час появи таких злитків не раніше другої чверті XII ст. [32, 256]. Незважаючи на значне «омолодження» дати, новгородську знахідку донедавна вважали найбільш раннім датованим злитком київського типу. Кардинальні уточнення в інтерпретацію новгородського злитка 1954 р. внесла О. Янюшкі- на, вказавши на його виготовлення зі свинцево-олов’янистого сплаву та походження з шару пожежі 1260-х рр. [33, 139]. Вага злитка (лише 137,6 г) суперечить версії про підробку. Очевид- но, злиток є моделлю для виготовлення одноразової форми-тигля шляхом відбитку у пластич- ній масі (глині), так само, як і мідні злитки з Городища (помилково атрибутований В. Яніним як «важок-екзагій») [32, 254–256]) та зі Старої Рязані [30, 38–39]. Слід відкинути інформацію про нібито спільне перебування у Борківському скарбі 1875 р. злитка київського типу та дирхемів, яка повторюється у низці робіт з посиланням на А. Федо- рова [26, 8]. Останній лише невдало переказав звіт про надходження у 1896 р. з Імператорської археологічної комісії до Рязанського музею «срібної монетної гривні київського типу і 11 араб- ських диргемів зі скарбу, знайденого в 1875 р. поблизу м. Рязань, біля Борківської соснового гаю» [20, 13]. Згадані 11 диргемів (757–867 рр. карбування [17, 40]) справді походили з Борків- ського скарбу 1874 р., проте злиток у звітах про знахідки у 1874–1875 рр. скарбів не фігурує. Проблема дрібнішого поділу на підгрупи скарбів IV групи (за Г. Корзухіною) не підніма- лася на узагальнюючому рівні, однак окремі зрушення у цьому напрямі відбулися. Зокрема, В. Даркевич звернув увагу на поясний набір середньоазійської роботи зі скарбу, у 1896 р. ви- явленого біля с. Мишоловка. За стилістичними ознаками і палеографією написів він датував його XI ст., а сам скарб – рубежем ХІ–ХІІ ст. [4, 54–55]. Аналогію мишоловським бляшкам із зображенням грифона у 2007 р. виявлено на Київському Подолі (вул. Спаська, 35) у горизонті 6 другої чверті XII ст. [24, 28]. Подільська знахідка швидше позначає час виходу таких поясів з моди, а не фазу їх активного використання, що не суперечить датуванню мишоловського скарбу В. Даркевичем. Підставою для включення Мишоловського скарбу до IV групи для Г. Корзухіної могли по- служити 11 срібних злитків чернігівського типу (4 овальних та 7 ромбоподібних [13, 140; 34, 18]), які рідко трапляються у комплексах зі злитками київського та новгородського типів. Нині точно підтверджений лише один випадок  – речовий скарб 1988  р. з Московського Кремля, що містив ромбоподібний злиток чернігівського типу, злиток новгородського типу та «важ- кий» злиток київського типу [1, 272–274]. В інших випадках, що піддаються перевірці, злит- ки чернігівського типу знаходились у скарбах без домішки злитків інших типів: Великі Луки (1854), Горбове (1878), Мамекіне (1885), Мишоловка (1896), Чубарове (1907), Чернігів (1999) [10, 537–538]. Не траплялися у таких скарбах і характерні для IV групи ювелірні прикраси. Отже, принципи археологічного групування матеріалу вимагають виділення скарбів зі злит- ками чернігівського типу у самостійну групу. Важливою для хронології давньоруських платіжних засобів є знахідка 34 злитків черні- гівського типу у поєднанні з монетами (молодша – 1143 р. карбування) у скарбі з Бурге (Гот- ланд) [13, 94–96; 37, 64]. Скарб з Бурге дає реальні абсолютні орієнтири часу побутування злитків чернігівського типу, чітко позначаючи їх активне використання у 1140-х  рр. Серія 175 НАУКОВИЙ ВІСНИК НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ скарбів з чернігівських та новгород-сіверських земель зі злитками чернігівського типу мала б прив’язуватися до певної локальної історичної події – усобиці 1152–1153 рр., коли половці спа- лили Чернігів і спустошили землі Новгород-Сіверського князівства. Складнішою є ситуація з атрибуцією скарбу з Мишоловки, який, згідно з датуванням В. Даркевича, можна пов’язати з половецькими нападами на Київ 1093 або 1096 р. У контексті ж датування бляшки-аналогії з Подолу (друга чверть ХІІ ст.) вірогідною причиною заховання скарбу на поселенні під Києвом може бути й облога Києва 1151 р. У останньому випадку усі скарби зі злитками чернігівського типу займають вузьку хронологічну нішу 1140–1150-х рр. За визначенням Р. Мінасяна, злитки чернігівського та київського типів об’єднує технологія виробництва – лиття у гарячій формі-тиглі безпосередньо у горні, тоді як злитки новгород- ського типу відливали у злегка підігріту форму. Відповідно, злитки чернігівського та київсько- го типів мали характерну нерівну пухирчасту поверхню, однак набагато міцнішу внутрішню структуру металу, з якого, за потреби, можна було витягувати срібний дріт та кувати тонкі платівки [19, 170–171]. Немає сумніву, що злитки чернігівського та київського типів початково виготовляли з прицілом на ювелірний ринок, виконуючи, у першу чергу, не платіжні, а сиро- винні функції. Саме таку послідовність функцій для давньоруських злитків визначав М. Бауер, спираючись на наявність слідів проковки злитків чернігівського типу [3, 395–396]. Злитки чернігівського та київського типів об’єднує і підромбовидна форма, причому злит- ки київського типу виглядають усіченою на кінцях версією злитків чернігівського типу. Причи- ною цього може бути різниця вагового стандарту. Пік вагової діаграми злитків чернігівського типу приходиться на позначку 197–198 г, подібно до злитків новгородського типу [10, рис. 3], тоді як злитки київського типу утворюють максимальний пік діаграми на позначці 163 г [32, 64, рис. 4]. Ваговим стандартом злитків київського типу традиційно вважається ½ візантій- ської літри (327,4 г), злитків новгородського типу – давньоруська «гривня срібла» (204,75 г). Перетворити злиток чернігівського типу у злиток меншої ваги можна було, відрубавши довгі кінці, що спостерігається часто на практиці – ромбоподібні злитки чернігівського типу з об- рубаними кінцями присутні у скарбах з Мишоловки (2 екз.), Горбово (1), Чубарово (1) та Бурге (1). Отже, злиток чернігівського типу є не лише хронологічно раннім варіантом срібних пла- тіжних злитків, але й безпосереднім технологічним та морфологічним прототипом злитків ки- ївського типу. Побутування злитків чернігівського типу, принаймні, до 1150-х рр. означає, що злиток київського типу є нововведенням другої пол. ХІІ ст., а його масове використання (як свідчить виявлення злитків київського типу лише у комплексі з предметами скарбів IV групи за Г. Корзухіною) припадає на горизонт монгольського погрому Русі 1239–1240 рр. Нові археологічні знахідки допомагають вирішити й питання верхньої хронологічної межі побутування злитків київського типу. У 1997 р. на Андріївському ІІ розкопі Новгорода в шарах початку XIV ст. знайдено «важкий» злиток київського типу [25, 19]. У Твері в шарі з дендро- датою 1311–1330  рр. знайдено бронзову модель для виготовлення форми для шестикутного злитка [16, 110]. Г. Козубовський на підставі цієї знахідки припустив побутування до початку XIV ст. мідних злитків у якості грошових одиниць [7, 103–104], проте ця гіпотеза не може бути підтриманою. Шестикутні злитки з недорогоцінних металів не мають сталої ваги і є надзви- чайно рідкісними знахідками порівняно зі срібними злитками, як і належить патрицям для ви- готовлення форм. Констатуючи побутування ще на поч. XIV ст. злитків київського типу «пів- нічного» стандарту ваги та патриць, ми мусимо відзначити відсутність даних про перебування у тогочасному грошовому обігу злитків вагою в ½ літри. Отже, припущення про припинення їх виготовлення після 1240 р. все ще актуальне. 176  О. Комар. До проблеми датування грошових злитків київського типу Література 1. Авдусина Т., Панова Т. О находке клада на территории Московского Кремля // СА. 1989. № 4. 2. Бауэр Н. История древнерусских денежных систем. IX в. – 1535 г. Москва, 2014. 3. [Бауэр Н.], Романов Б. Деньги и денежное обращение // История культуры Древней Руси. Т. 1: Домонгольский период. Москва-Ленинград, 1948. 4. Даркевич В. Художественный металл Востока. Москва, 1976. 5. Ильин А. Топография кладов серебряных и золотых слитков // Труды Нумизматической комиссии Российской Академии истории материальной культуры. Т. I. Петроград, 1921. 6. Кауфман И. Русский вес, его развитие и происхождение в связи с историей русских денежных систем с древнейшего времени. Санкт-Петербург, 1906. 7. Козубовский Г. О медных гривнах // Тринадцатая ВНК. Москва, 2005. 8. Колчин Б. Топография, стратиграфия и хронология Неревского раскопа // МИА. № 55. 1956. 9. Колчин Б. Дендрохронология Новгорода // МИА. № 117. 1963. 10. Комар А. Платёжные слитки черниговского типа // Города и веси средневековой Руси: Археология, история, культура. Москва-Вологда, 2015. 11. Корзухина Г. Русские клады IX–XIII вв. Москва-Ленинград, 1954. 12. Котляр М. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. Київ, 1971. 13. Котляр Н. Северорусские («черниговские») монетные гривны // Древнейшие государ- ства Восточной Европы 1994 г. Москва, 1996. 14. Котляр Н. Древнерусские монетные гривны (опыт классификации и хронологизации) // Тр. VI Международного конгресса славянской археологии. Т. 4. Москва, 1998. 15. Котляр М. Монетні гривни за «безмонетної» доби // Грошовий обіг і банківська спра- ва в України: Минуле та сучасне. Львів, 2005. 16. Лапшин В. Тверь в ХIII–ХV вв. (по материалам раскопок 1993–1997 гг.). Санкт- Петербург, 2009. 17. Марков А. Топография кладов восточных монет (сасанидских и куфических). Санкт- Петербург, 1900. 18. Медведев А. О новгородских гривнах серебра // СА. 1963. № 2. 19. Минасян Р. Способы изготовления платежных слитков // Петербургский археологи- ческий вестник. 1994. № 9. 20. Отчет о деятельности Рязанской ученой архивной комиссии за 1896 год. Рязань, 1897. 21. Письмо от е. в. Киевского митрополита Евгения о найденных в Десятинной церкви серебрянных слитках // Труды и летописи Общества истории и древностей российских. Ч. V. Кн. І. Москва, 1830. 22. Потин В. Причины прекращения притока западноевропейских монет на Русь в XII в. // Международные связи Росиии до XVII в. Москва, 1961. 23. Потин В. Древняя Русь и европейские государства в X–XIII в. Ленинград, 1968. 24. Сагайдак М., Хамайко Н., Комар О. Спаський розкоп давньокиївського Подолу // Пам’ятки України. Київ, 2015. № 5–6. 177 НАУКОВИЙ ВІСНИК НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ 25. Степанов A. Работы на Андреевском II раскопе в Новгороде // Новгород и Новгород- ская земля. История и археология. Вып. 12. Новгород, 1998. 26. Федоров А. Монетные клады Рязанской губернии // Труды Спасского отделения обще- ства исследователей Рязанского края. Вып. 2. Спасск, 1928. 27. Фёдоров Г. Деньги Московского княжества времени Дмитрия Донского и Василия I (1359–1425) // МИА. № 12. 1949. 28. Черепнин А. О гривенной денежной системе по древним кладам // Труды Московского нумизматического общества. Т. II., Вып. 2. Москва, 1901. 29. Черепнин А. О киевских денежных гривнах // Тр. XI Археологического съезда в Киеве. Т. II, отд. II. Москва, 1902. 30. Черепнин А. Кулаковский могильник и городище Старой Рязани. Рязань, 1903. 31. Янин В. Рец.: Корзухина Г.Ф. Русские клады IX–XIII вв. М.-Л., 1954 // СА. Т. XXV. 1956. 32. Янин В. Денежно-весовые системы домонгольской Руси и очерки истории денежной системы средневекового Новгорода. Москва, 2009. 33. Янюшкина Е. Собрание слитков ГИМ // Нумизматический сборник Московского ну- мизматического общества. Вып. 5. Москва, 1997. 34. Якушева-Омельянчик Р. Монетные гривни из XI–XV вв. (из собрания Национального музея истории Украины) // Нумізматика і фалеристика. Київ, 1999. № 1. 35. Bauer N. Die Silber-Goldbarren des russischen Mittelalters. Eine archäologische Studie // Numismatische Zeitschrift. Bd. 62. Wien, 1929. 36. Chaudoir S. Apercu sur le monnaies Russes et sur le monnaies etrangeres. St. Petersbourg, 1836. 37. Jonsson K. Eastern contacts based on the coin finds // Situne Dei 2009. Sigtuna, 2009. 38. Zuckerman C. On the Kievan Letter from the Genizah of Cairo // Ruthenica. T. X. Київ, 2011. 178  Валентина Дубіцька ГРОШОВИЙ ОБІГ В УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ XIV–XVI ст. (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АНАЛІЗУ СКЛАДУ СКАРБІВ З НУМІЗМАТИЧНОГО ЗІБРАННЯ НМІУ) В статті проведений аналіз складу скарбів зі збірки НМІУ, датованих XI–XVI ст. Автор дослідила близько 20 знахідок. До них увійшли: Сосниця, 1911, (Чернігівська обл.), Китаєво, 1924 (Київ), Гвіздів, 1876 (Київська обл.), Борщів, 1948 (Київська обл.), Тараща, 1897 (Київська обл.), Черкаси, 1895, Стара Буда, 1863 (Черкаська обл.), Василиця, 1921 (Черкаська обл.), Красне, 1891 (Рівнен- ська обл.), Брозине, 1958 (Житомирська обл.), Закутинці, 1883 (Житомирська обл.), Хрінники, 1897 (Рівненська обл.), Кам’янецький повіт, 1839 (Подільська губ.), Радомишль, 1929 (Житомир- ська обл.), Тарасовичі, 1928 (Київська обл.), Лісконоги, 1929 (Чернігівська обл.), Березань, 1957 (Київська обл.), Київський, 1860 (садиба Стародубцева), Басихіно, 1888 (Чернігівська обл.). На основі досліджень складу та топографії названих скарбів складено кількісну та якісну ха- рактеристику грошового обігу на українських землях вказаного періоду. Серед них виділені ті, що мають в своєму складі в більшості західноєвропейські, золотоординські, удільні руські та московські монети. Окремо автор акцентує увагу на скарбах з монетами місцевого карбуван- ня. Вони розглянуті як найкраща ілюстрація історичних подій на території України, які були прокоментовані з точки зору грошового ринку та торгових відносин. Ключові слова: грошовий обіг, монети ХІV–ХVІ ст., скарб Олексій Комар ДО ПРОБЛЕМИ ДАТУВАННЯ ГРОШОВИХ ЗЛИТКІВ КИЇВСЬКОГО ТИПУ У статті критично проаналізовано сучасні дані про датування срібних шестикутних злитків київського типу. Надійно датовані скарби першої пол. – середини ХІІ ст. з Мишоловки і Бурге включали лише злитки чернігівського типу, що є технологічними і морфологічними проти- пами злитків київського типу. Поява останніх можлива не раніше другої пол. ХІІ ст., а верхня межа побутування приходиться на початок XIV ст. Ключові слова: нумізматика, Київська Русь, Київ Володимир Омельчук УЧАСТЬ КОЗАЦЬКОЇ СТАРШИНИ В ОБРАННІ АРХІМАНДРИТА КИЄВО-ПЕЧЕР- СЬКОЇ ЛАВРИ ЗА ПРАВЛІННЯ К. РОЗУМОВСЬКОГО У статті досліджуються особливості участі козацької старшини в обранні архімандрита Ки- єво-Печерської лаври за правління К. Розумовського. Автор звернув увагу на намагання К. Розумовського та його оточення повернути прерогативи Гетьмана та козацьких адміністра- тивно-судових органів у церковній сфері. Ця участь, попри свій формальний характер, засвід- чувала зростання статусу козацького керівника та легітимізувала його роль у політико-право- вій моделі Гетьманату. Козацька старшина брала участь у обранні лаврських архімандритів Луки Білоусовича та Зосими Валькевича. Традиція легітимізації очільником держави обрання церковних ієрархів у Гетьманаті почала формуватися вже на початку Національної революції середини ХVІІ ст. Тісні зв’язки козацької старшини із духовенством зумовлювали жваве об- говорювання нею наболілих церковних проблем. Не випадково, обмеження права на вільне обрання духовних осіб російською владою викликало неабиякий суспільний резонанс у серед- овищі української еліти. Ключові слова: К. Розумовський, Києво-Печерська лавра 299 (Chernihiv region). The article gives quantitative and qualitative descriptions of money circulation within Ukrainian lands due to the study of treasures’ composition and topography. Treasures that include the Western European, Golden Hord, Rus and Moscow coins are emphasized. Besides, the author focuses on the treasures consist of the local minted coins. They are considered as the best illustration of historical events in Ukraine, having been commented from the money market and trade relations perspective. Keywords: money circulation, 14th–16th centuries’ coins, treasure Oleksii Komar NOTES TO THE PROBLEM OF KYIV TYPE MONETARY INGOTS DATING The article analyzes critically current data on the dating of the Kyiv type hexagonal silver ingots. Treasures dating by the 1st half and midd-12th century from Burge and Mysholovka contained the Chernihiv type ingots only, which were technological and morphological prototypes of the Kyiv type ingots. The emergence of the Kyiv type ingots was possible only in the2nd half of 12th century and the use of ingots lasted untill early 14th century. Keywords: numismatics, Kyivan Rus, Kyiv Volodymyr Omelchyk PARTICIPATION OF COSSACK STARSHYNA GOVERNANCE IN THE ELECTIONS OF KYIV-PECHERSK LAVRA ARCHIMANDRITE DURING K. ROZUMOVSKYI REGENCY The article examines the Cossack participation in the election of Archimandrite of Kiev-Pechersk Lavra during the reign of Kyrylo Rozumovskyi. The author drew attention to the endeavour of Kyrylo Rozumovskyi and his milieu to return prerogative of the Cossack Hetman, administrative and judicial authorities in the ecclesiastical realm. This participation, inspite of being formal, is evidence of increasing of the Cossack leader status and legitimization of its role in the political and legal realm in the Hetmanate. Cossack starshyna took part in the election of the monastery archimandrites Luke Bilousovych and Zosima Valkevych. The tradition that Hetman legitimize the election of the Church leaders began to emerge at the beginning of the National Revolution in the mid-17th century. Close relationships between the Cossack starshyna and the clergy resulted in lively discussion of urgent ecclesiastical problems. It is not by chance that the restriction of their right to elect freely the clergy, made by Russian authorities, became a major focus of public attention within Ukrainian elite. Keywords: Kyrylo Rozumovskyi, Kyiv-Pechersk Lavra Maryna Bardik TO THE HISTORY OF KYIV-PECHERSK LAVRA ASSUMPTION CATHEDRAL RENEWAL IN 1820–1830S The report is devoted to the unknown historical facts of the renewal of the Kyiv Pechersk Lavra’s Assumption Cathedral in 1820–1830s. Based on the archival sources, the study reveals the process of murals and icons renovation, creation of new art compositions, renewal of icons’ settings within the Great Iconostasis. The new data about the artists, masters, charity providers, who had contributed to the renewal of the main cathedral of the Kyiv-Pechersk Lavra, have been introduced to academia. Keywords: Kyiv-Pechersk Lavra, Assumption Cathedral, murals, iconostasis, icon 310